КОНТРОЛЬ СЛУЖБОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ ПЕРСОНАЛУ ЯК ЗАСІБ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛЬСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

Аліна Варяниченко
k_inf@dduvs.in.ua

Світлана Тютченко
ORCID iD: orcid.org/0000-0001-8480-6519
k_inf@dduvs.in.ua

UDC 331.1

DOI 10.31733/2786-491X-2021-124-133

Ключові слова: інформаційна безпека, приватне життя, санкції, Європейський суд, право, Трудовий кодекс

Анотація. Інформаційне право − це відносно молода галузь права, предметом якої є інформаційні відносини, що виникають у процесі обігу інформації. За останні роки сформувався великий обсяг законодавчих актів, що регулюють інформаційну сферу, зокрема сферу інформаційної безпеки та захисту інформації. Права людини в інформаційному суспільстві забезпечуються міжнародними правовими актами, що стосуються інформаційних прав особистості. Важливим аспектом інформаційної діяльності держави є ієрархія пріоритетів, серед яких на першому місці стоїть міжнародне право, на другому – національне законодавство, а вже далі − підзаконні акти, які не повинні суперечити міжнародному та національному законодавству. У статті досліджується проблема забезпечення інформаційної безпеки підприємств Польщі, одним з напрямків якої є контроль службової електронної пошти персоналу підприємств. В статті проаналізовані правові зобовʼязання підприємств щодо контролю службової пошти своїх працівників та право на повагу до приватного життя. Розкрито питання санкцій за порушення конфіденційності кореспонденції та права на повагу до приватного життя. Авторами проаналізовано наукові праці з питань правового забезпечення інформаційної безпеки підприємств та констатовано, що в разі контролю службової електронної пошти персоналу роботодавець повинен керуватися такими принципами: принципом необхідності; принципом захисту гідності та особистих прав персоналу; принципом свободи та незалежності профспілок.

В статті представлений моніторинг роботи персоналу та втручання в їхнє право на повагу до приватного життя. Використання положень Закону повинно здійснюватися з урахуванням необхідності збалансовувати ці суперечливі цінності та інтереси обох сторін трудових відносин. А це значить, що моніторинг, як вид контролю роботодавця, повинен враховувати потребу поважати особисті права працівників, включаючи право на приватне життя.