Володимир Тертишник
ORCID iD: orcid.org/0000-0002-2993-0450
kreativlad@i.ua
Андрій Фоменко
ORCID iD: orcid.org/0000-0003-3755-4130
mail@dduvs.in.ua
UDC 342.57
DOI :10.31733/2786-491X-2021-2-123-133
Ключові слова: міжнародні стандарти захисту, правова доктрина, захист, правнича допомога, незалежне правозахисне розслідування
Анотація. У статті аналізуються міжнародні стандарти інститутів правничої допомоги та захисту в кримінальному провадженні, розкриваються доктринальні аспекти даних інститутів, висвітлюються шляхи удосконалення законодавства з урахуванням прецедентної практики ЄСПЛ, розкриваються питання усунення юридичних фікцій і колізій, забезпечення дієвості інститутів захисту та правничої допомоги.
При вирішенні кола осіб, які можуть виконувати функцію захисту в кримінальних провадженнях, слід керуватися положеннями міжнародно-правових актів. Зокрема, в національному законодавстві варто закріпити основні положення такого акта, як “Принципи і керівні положення Організації Обʼєднаних Націй, що стосуються доступу до юридичної допомоги в системі кримінального правосуддя” (Резолюція Економічної та Соціальної Ради ООН 2012/15 від 26 липня 2012 р.).
Розвʼязання проблеми бачимо в необхідності доповнити кримінально-процесуальну доктрину теоретичною моделлю інституту правничого повіреного (legal counsel, legal attorney) та відповідно для його закріплення доповнити КПК України нормою “Юридична допомога правничим повіреним”.
Юридична допомога свідкам, заявникам, представникам юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, понятим, заставодавцям, перекладачам, експертам, спеціалістам, надається обраними ними на власний розсуд правничими повіреними (legal attorney). Правничим повіреним (legal attorney) може виступати як адвокат чи його помічник, так і інший фахівець в галузі права, відносно яких немає передбачених законом підстав для відводу від участі в справі.