ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ

Катерина ОНОПРІЄНКО, Тетяна ВАСИЛЬЄВА, Салман БУРЕККАДІ, Роберт РЕХАК, Надія АРТЮХОВА

ОНОПРІЄНКО К., ВАСИЛЬЄВА Т., БУРЕККАДІ С., РЕХАК Р., АРТЮХОВА Н. (2023), ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УПРОДОВЖ ЖИТТЯ.
PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. Volume 3, no. 2, 103-111

DOI: 10.31733/2786-491X-2023-2-103-111

 

Анотація. Відкрита освіта відіграє на сьогоднішній день важливу роль у системі освіти упродовж життя. Саме відкрита освіта дає можливість дорослим навчатись у доступний для них час та отримувати формальну та неформальну освіту. Відкрита освіта дорослих є не лише інструментом особистого розвитку, а й важливим елементом соціального прогресу, демократії та побудови суспільства, а також економіки, що трансформується. Забезпечення доступу до якісної освіти дорослих має важливе значення для досягнення сталого економічного розвитку країни та забезпечення гідної якості життя для всіх громадян.

Відкрита освіта створює можливості для дорослих навчатися протягом усього життя, що допомагає змінювати кар’єру, збільшувати кваліфікацію та стежити за оновленням знань у сучасному світі. Країни з високим рівнем освіченості населення мають переваги у високотехнологічних галузях, що допомагає стимулювати економічний розвиток і залучення інвестицій. Навички, отримані через відкриту освіту, допомагають дорослим знайти кращу роботу або підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці. Забезпечення доступу до освіти для всіх верств суспільства допомагає знизити соціальні розбіжності і забезпечити рівні можливості для всіх.

Як інноваційний феномен відкрита освіта сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок, що дозволяє дорослим бути більш інформованими громадянами і зробити свідомі вибори. Можливість навчання та розвитку допомагає дорослим реалізовувати свій потенціал, знаходити нові захоплюючі інтереси та досягати особистого зростання. Отримання нових знань та навичок сприяє підвищенню задоволеності життям, покращує самопочуття та психологічний стан,що впливає на соціальні показники країн. Дорослі зі свіжими знаннями і підходами можуть створювати нові ідеї, розвивати інноваційні проекти і внести вагомий внесок у суспільний прогрес.

Дана стаття присвячена визначенню місця відкритої освіти в загальній системі освіти упродовж життя та аналізу її ефективності в Україні та в деяких країнах Європи. Було встановлено, що відкрита освіта є тим інструментом, що надає дорослим можливість здобувати знання поза навчальними закладами та в позанавчальний час, а також відкрита освіта є драйвером розвитку людини як працівника, тобто частини ринку праці і як наслідок д стимулює розвиток економіки країни.

Ключові слова: навчання упродовж життя, відкрита освіта, ефективність освіти.

References

  • Adult participation in learning. URL : https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-datasets/- /sdg_04_60.
  • Berestok, O. (2023). Electronic educational resources and open electronic educational resources as ICT tools in the implementation of distance learning in higher educational institutions. Engineering and Educational Technologies, no. 67.
  • Hilton III, J. (2020). Open educational resources, student efficacy, and user perceptions: A synthesis of research published between 2015 and 2018. Educational Technology Research and Development, 68 (3), pp. 853-876.
  • Huang, R., Tlili, A., Chang, T. W., Zhang, X., Nascimbeni, F., & Burgos, D. (2020). Disrupted classes, undisrupted learning during COVID-19 outbreak in China: application of open educational practices and resources. Smart Learning Environments, 7, pp. 1-15.
  • Kalir, J. (2020). Social annotation enabling collaboration for open learning. Distance Education, 41 (2), pp. 245-260.
  • Kyriakides, L., Panayiotou, A., & Antoniou, P. (2023). Establishing a comprehensive theory of teaching and learning: The contribution of the dynamic model of educational effectiveness. Theorizing Teaching: Current Status and Open Issues, pp. 131-157.
  • Lapum, J., Bailey, A., St-Amant, O., Garmaise-Yee, J., Hughes, M., & Mistry, S. (2022). Equity, diversity, and inclusion in open educational resources: An interpretive description of students’ perspectives. Nurse Education Today, 116, pp. 1054-1059.
  • Lee, K. (2020). Who opens online distance education, to whom, and for what? Distance Education, 41 (2), pp. 186-200.
  • Maryenko, M., & Kovalenko, V. (2023). Artificial intelligence and open science in education. Physical and Mathematical Education, 38 (1), pp. 48-53. DOI : https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-007.
  • Menzli, L., Smirani, L., Boulahia, J., & Hadjouni, M. (2022). Investigation of open educational resources adoption in higher education using Rogers’ diffusion of innovation theory. Heliyon, 8 (7).
  • Osadchuk, V. (2022). The development of open education as a phenomenon of the 21st century. Adult education: theory, experience, perspectives, 21 (1), pp. 58-67.
  • Ostroga, M., Shamonya, V., & Shershen, O. (2022). Digital educational platforms as a tool for implementing non-formal education. Education. Innovation. Practice, 10 (4), pp. 27-36.
  • Paskevicius, M., & Irvine, V. (2019). Open Education and Learning Design: Open Pedagogy in Praxis. Journal of Interactive Media in Education, 2019 (1).
  • Petrenko, L. (2020). Strategic guidelines for the professional development of scientific and pedagogical workers in the conditions of open education. Bulletin of Postgraduate Education. Pedagogical Sciences series, 13 (42), pp. 170-184.
  • Priyma, S. (2015). Theoretical and methodological principles of designing and functioning of systems of open education of adults in Ukraine (Doctoral dissertation, Bohdan Khmelnytskyi Melitopol State Pedagogical University).
  • Tavakoli, M., Hakimov, S., Ewerth, R., & Kismihók, G. (2020, July). A recommender system for open educational videos based on skill requirements. In 2020 IEEE 20th International Conference on Advanced Learning Technologies (ICALT). IEEE, pp. 1-5.
  • Tlili, A., Nascimbeni, F., Burgos, D., Zhang, X., Huang, R., & Chang, T. (2023). The evolution of sustainability models for Open Educational Resources: Insights from the literature and experts. Interactive Learning Environments, 31 (3), pp. 1421-1436.
  • Wang, V., Torrisi-Steele, G., & Reinsfield, E. (2021). Transformative learning, epistemology and technology in adult education. Journal of Adult and Continuing Education, 27 (2), pp. 324-340.
  • Yaraş, Z., & Gündüzalp, S. (2021). E-readiness in the effectiveness of distance education. Quarterly Review of Distance Education, 22 (3), p. 47.
  • Zawacki-Richter, O., Conrad, D., Bozkurt, A., Aydin, C. H., Bedenlier, S., Jung, I., … & Kerres, M. (2020). Elements of open education: An invitation to future research. International Review of Research in Open and Distributed Learning, 21 (3), pp. 319-334.
Views: 2 244