“РЕЛІГІЯ” В ФІЛОСОФІЇ І. КАНТА

Юрій ХОДАНИЧ

ХОДАНИЧ Ю. (2023), “РЕЛІГІЯ” В ФІЛОСОФІЇ І. КАНТА. PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. Volume 3, no. 1, 7-17

DOI: 10.31733/2786-491X-2023-1-7-17

 

Анотація. Метою дослідження є з’ясувати основну проблематику вчення І. Канта про феномен релігії крізь призму аналізу таких його аспектів як: сутність релігії; співвідношення релігії і моралі; місце Бога в релігії; різновиди релігії; співвідношення релігії та віри; вплив релігії на вдосконалення людини.

Наукова новизна дослідження полягає в здійсненні комплексного, хоча й стислого окреслення фундаментальних компонентів феномену релігії в їх інтерпретації І. Кантом.

Автор приходить до висновку, що “релігія” в інтерпретації Канта позначає виконання людиною своїх обов’язків, які, завдяки пов’язаності з Богом, отримують статус божественних заповідей. Ця сфера позбавляється ірраціональних, чуттєвих компонентів і підсилює моральний закон в людині. Ціль релігії полягає в тому, аби здійснити довершення, досконалий стан морального діяння через зв’язок із божественною сутністю. Мислитель прагне сформулювати певні “критерії” справжньої релігійності, зокрема: пронзаність раціональним компонентом; віднаходження і слідування моральним обов’язкам як божественним заповідям; відсутність колективних форм служіння й обрядовості. Як і релігія, віра в трактуванні Канта так само носить моральний характер. Справжня моральна віра, з одного боку, передбачає віру в існування Бога як святого законодавця, охоронця людського роду і праведного суддю, а з іншого – є вірою в можливість стати угодним Богу завдяки провадженню благого життя. Одним із завдань релігії постає моральне вдосконалення людини, що провадить до становища угодності Богу, достойності людини перед ним. Ідея подібного вдосконалення закладена в самому розумі й досягається в спосіб внутрішнього морального самопримусу (виконання обов’язків як божественних заповідей). Вдосконалення не є Божим сприянням, але результатом заслуг, діянь людини в руслі сповнення морального закону.

Ключові слова: мораль, віра, Бог, моральний закон, вдосконалення людини, розум.

References

  1. Firestone, C., Jacobs, N., & Joiner, J. (eds.). (2017). Kant and the Question of Theology. Cambridge: Cambridge University Press, 260 p.
  2. Godlove, T. (2014). Kant and the Meaning of Religion. New York: Columbia Univ. Press, 245 p.
  3. Horokholinska, I. (2012). Fenomen relihii v systemi aksiolohichnykh idei Kanta: lohika stanovlennia ta shliakhy istorychnykh retseptsii [The phenomenon of religion in the system of axiological ideas of Kant: the logic of establishment and ways of historical reception]: avtoref. of Doctor’s thesis. Chernivtsi, 20 p. [in russ.].
  4. Ishmakova, A. (2012). Problema istinnoi religii v uchenii Immanuila Kanta [The problem of true religion in the teachings of Immanuel Kant]. Culture. Spirituality. Society, 1, pp. 124-137. [in russ.].
  5. Kant, I. (1994). Religiya v predelakh tolko razuma [Religion within the mind] / Writings in 8 vol. V. 6. pp. 5-223. [in russ.].
  6. Kitaeva, L. (2005). Filosofiya religii Germana Kogena [Herman Cohen’s philosophy of religion]: avtoref. of Doctor’s thesis, 17 p. [in russ.].
  7. Lugovoi, S. (2003). Interpretatsiya Biblii v prakticheskoi filosofii I. Kanta [Interpretation of the Bible in the practical philosophy of I. Kant]: avtoref. of Doctor’s thesis, 18 p. [in russ.].
  8. Matyash, T. (2016). Moralnaya filosofiya I. Kanta i khristianstvo [Moral philosophy of I. Kant and Christianity]. Humanitarian of the South, 1, pp. 86-97. [in russ.].
  9. Myasnikov, A. (2007). Kant i revolyutsiya v religii [Kant and the revolution in religion]. Proceedings of Humanities, 4, pp. 7-11. [in russ.].
  10. Oizerman, T. (1993). Nravstvennoe soznanie i religiya v sisteme I. Kanta [Moral consciousness and religion in the system of I. Kant]. Kantian collection, 17, pp. 3-11. [in russ.].
  11. Palmquist, S. (2016). Comprehensive Commentary on Kant’s Religion within the Bounds of Bare Reason. John Wiley & Sons, Inc., 640 p.
  12. Palmquist, S. (1992). Does Kant reduce religion to morality? Kant-Studien, 83, pp. 129-148.
  13. Pechurchik, Yu. (2009). Filosofiya Kanta i religiya otkroveniya [Kant’s philosophy and the religion of revelation]. Bulletin of the Christian Humanitarian Academy, 2, pp. 106-115. [in russ.].
  14. Pera, M. (2012). Kant on politics, religion, and secularism. Universal Rights in a World of Diversity. The Case of Religious Freedom, Pontifical Academy of Social Sciences, Acta, 17, pp. 546-577.
  15. Petrescu, A. (2014). The idea of God in Kantian philosophy. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 163, pp. 199-203.
  16. Pivovarov, D. (2014). Immanuil Kant: gnoseologiya i filosofiya religii [Immanuel Kant: epistemology and the philosophy of religion]. Bulletin of the Institute of Economics, Management and Law, 1, pp. 76-88. [in russ.].
  17. Shamshiri, B., Karimi, M., Shahsani, S. & Naghibi, S. (2018). Reviewing Kant’s view of God’s existence and status in religion. Revista Publicando, 15, pp. 199-215.
  18. Sudakov, A. (2009). Mezhdu veroi serdtsa i blagochestiem razuma: kak Kant ne stal filosofom otkroveniya [Between the faith of the heart and the piety of the mind: how Kant did not become a philosopher of revelation]. Kantian collection, 1, pp. 39-53. [in russ.].
  19. Tytarenko, V. (2010). Spivvidnoshennia morali i relihii u filosofskykh vchenniach I. Kanta ta G.V.F. Hegelia [The relationship of morality and religion in the philosophical teachings of I. Kant and G.V.F. Hegel]: avtoref. of Doctor’s thesis. Kyiv, 20 p. [in Ukr.].
  20. Wood, A. (2020). Kant and religion. Cambridge: Cambridge University Press, 250 p.
Views: 2 386