ВІЙНА ЯК ЗАСІБ ПОЛІТИЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ТА ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ: ПСИХОЛОГО-КРИМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Юрій НІКІТІН, Ірина НІКІТІНА

НІКІТІН Ю., НІКІТІНА І. (2023), ВІЙНА ЯК ЗАСІБ ПОЛІТИЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ТА ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ: ПСИХОЛОГО-КРИМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ. PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. Volume 3, no. 1, 230-238

DOI: 10.31733/2786-491X-2023-1-230-238

 

Анотація. У статті досліджується війна як засіб політичної злочинності та загрози національній безпеці: психолого-кримінологічний аспект. Наголошено, що при дослідженні детермінант злочинності потрібно сконцентрувати увагу на визначенні їх сучасного стану, який взаємообумовлений як із певними змінами в суспільстві України, так і взаємодією (політичною, економічною, соціальною, культурологічною тощо) із іншими державами. Закономірності розвитку суспільних відносин, а також міжнародно-правові зв’язки суттєво взаємопов’язані між собою. Це передбачає як модернізацію національного законодавства, так і відповідні зміни в Конституції країни. Потребує і реформування соціально-правового контролю за злочинністю, а також системно узгодженого механізму суб’єктного запобігання та протидії їй. Показано, що війна – це екстремальна ситуація, яка впливає на життєдіяльність людини, суспільства, держави, а в узагальненому вимірі – національну безпеку держави. Основа цього засобу щодо досягнення мети – насильство, як результат суспільно-політичної діяльності кола осіб (політичних діячів, партій, рухів, регіональних спільнот тощо) або державної влади, яка своєю метою вбачає зневілювання соціально-політичної стабільності в іншій державі, економічного прогресу, підвищення соціально-культурного рівня населення. Така діяльність набуває ознаки політичної злочинності. Суб’єкти політичної злочинності несуть кримінальну відповідальність не за політичні погляди, а за вчинене кримінальне правопорушення.

Політична злочинність являє собою суспільно загрозливу форму дії правлячої еліти проти опозиційних сил та окремих осіб у боротьбі за владу або утримання її шляхом насилля, підкупу, ідеологічної маніпуляції тощо. Вона проявляється у наступних формах: 1) внутрішня – це політична злочинність влади щодо свого народу; 2) міжнаціональна – прояви кримінальних правопорушень проти самої влади (злочини проти національної безпеки держави, терористичні акти); 3) міжнародна. Мотив полягає у захисті своєї влади, ідеології, способу життя шляхом посягання груп громадян, єдиних чи змішаних за національним складом, на осіб на території іншої країни. Це може здійснюватись як ідеологічним, так і військовим шляхом (зміна меж території або державного кордону; протидія демократично обраному уряду; порушення правопорядку, встановленого Конституцією).

Обгрунтовано, що протидія політичній злочинності, яка спричиняє воєнні конфлікти (гібридні війни), повинна визначатись на системному рівні, опрацьовуватись та методологічно і методично описуватись з метою впровадження заходів запобігання та протидії відповідними суб’єктами не тільки в конкретній державі, регіоні, а і світовому співтоваристві. Такі рішення мають прийматися на основі об’єктивної та системної інформації про ту чи іншу кримінальність, отриману шляхом кримінологічного менеджменту, статистичних, соціологічних, психологічних та інших емпіричних даних. Статистичні та соціологічні дані, що надходитимуть зі світових, національних, регіональних підрозділів, слід розглядати через призму соціальної природи криміногенних явищ, що і сприятиме визначенню їх результативності.

Ключові слова: політична злочинність, війна, загрози, безпека, запобігання злочинності.

References

  1. About the National Security of Ukraine. Law of Ukraine Dated June 21, 2018, no. 2469-VII. Bulletin of the Verkhovna Rada, 2018, no. 31, art. 241. URL : http://rada.gov.ua/ lavs/chow/ 2469-19#Text.
  2. Aromaa, K., & Nevala, S. (2004). Crime and Crime Control in an Integrating Europe. Helsinki.
  3. Kryminolohichni zasady uchasti Ukrayiny v mizhnarodniy systemi zapobihannya zlochynnosti [Criminological Principles of Ukraine’s Participation in the International Crime Prevention System] : Monograph. V. Topchii, G. Didkivska, Yu. Nikitin, etc. Vinnytsia, TVORY LLC, 2021, 376 p. [in Ukr.].
  4. Criminology: an Academic Textbook: [Bogatyrev, I., Kolb, O., Topchii, V., etc.] According to General Ed. Doctor of Law, Professor, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine Bogatyrev, I. Chernivtsi: Tekhnodruk, 2020, 336 p.
  5. Hagan, F. (1997). Political Crime: Ideology and Criminology. Prentice Hall, p. 6.
  6. Kozyrev, M. (2018). Political Psychology: Teaching. Village Lviv, Lviv. DUVS, 648 p.
  7. Maliar, G. (2010) Politychna zlochynnist’ yak ob’yekt kryminolohichnoho doslidzhennya [Political Crime as an Object of Criminological Research] : Autoref… Dis. Ph.D. law sciences: 12.00.08. K., 19 p. [in Ukr.].
  8. Modern Criminal Legal System of Ukraine: Realities and Prospects Monograph. Yu. V Baulin, M. Buromenskyi, V. Gilin and others, under the General Editorship of Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Yu. Baulina. K.: VAITE, 2015, 688 p.
  9. Nikitin, Y., & Nikitina, I. (2019). Methodology of Scientific Research and its Significance for Criminology and Crime Prevention. Legal Ukraine, no. 6, pp. 16-20.
  10. Nikitin, Yu. (2009). The Criminal Legal System of Ukraine as a Subsystem of Ensuring the Internal Security of Ukrainian Society, pp. 569-595.
  11. Orlov, Yu. (2014). Characteristics of the Motivation of a Political Crime. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, no. 6, pp. 147-161.
  12. Oxford Advanced Leader’s Dictionary Oxford University Press, 1995, p. 1233.
  13. Piren, M. (2003). Fundamentals of Political Psychology. Education Manual. K., Millennium.
  14. Schmid, A., & Jongman, A. (1998). Political Terrorism. Oxford, N.Y., p. 32.
  15. Schneider, H., (1992). Criminology of Riots. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology, vol. 36, no. 3, pp. 175-185.
  16. Shelley, L. (1996). Policing Soviet Society. London, N.Y.
  17. Zelinskaya, N. (2003). Politychni zlochyny v systemi mizhnarodnoyi zlochynnosti [Political Crimes in the System of International Crime] : monograph. Odessa.