МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ТЕМАТИЧНЕ ОКРЕСЛЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ МЕТАФОР НІЦШЕ

Віталій МУДРАКОВ

МУДРАКОВ В. (2023), МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ТЕМАТИЧНЕ ОКРЕСЛЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ МЕТАФОР НІЦШЕ. PHILOSOPHY, ECONOMICS AND LAW REVIEW. Volume 3, no. 1, 17-24

DOI: 10.31733/2786-491X-2023-1-17-24

 

Анотація. Стаття присвячена дослідженню філософії Ніцше, а саме специфіці її метафоричної трансляції. Дослідження розгортається як систематизація метафор Ніцше. Систематизація метафор постає із головного інтересу філософа – релігійної сфери, а точніше християнства. Принципом систематизації слугують основні актори християнської релігії: Бог, людина, церква. Продовжує методологічну основу статті підхід функціональної типології метафор. Це дозволило сформулювати дослідницьку схему метафор як продуктивний механізм класифікації: «аналіз-критика-візія». Наголошується на важливості контекстуальної (стратегічної та тактичної) інтерпретації метафор Ніцше як на засобі уникнення спекуляцій на його філософії. Особливістю статті є доволі обширний матеріал дорадчої літератури як певна методологічна настанова для розвитку дослідницького проєкту метафор. Автор готує матеріал (тематизації та методологічні формули) для обґрунтування тези про метафорику й стиль письма загалом як форму й спосіб релігійної критики. Запропонований матеріал відображає теоретичний конструкт дослідження, яке реалізується як науковий проєкт «NIETZSCHES METAPHERN. Ein philosophischer Leseversuch».

Ключові слова: філософія Ніцше, методологія, тематика, метафора, перспектива, нове.

References

  1. Abel, G. (1998). Nietzsche. Die Dynamik der Willen zur Macht und die ewige Wiederkehr. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
  2. Aristoteles. (2008). Poetik. (A. Schmitt, Trans.) Darmstadt: Oldenbourg Akademieverlag.
  3. Ates, M. (2014). Auslegung einer Philosophie der Masken. In M. Ates (Ed.), Nietzsche Zarathustra Auslegen. Thesen, Posotionen und Entfaltungen “Also sprach Zarathustra” von Friedrich Wilhelm Nietzsche. Marburg : Tectum, pp. 9-12.
  4. Biser, E. (2002). Nietzsche – Zerstörer oder Erneuerer des Christentums? Darmstadt: Wiss. Buchges.
  5. Brücker, T. (2019). Auf dem Weg zur Philosophie. Friedrich Nietzsche schreibt “Der Wanderer und sein Schatten”. Zürich : Wilhelm Fink.
  6. Brock, E. (2012). In Nietzsches Labyrinth. Von labyrinthischem Denken und Forschen. Nietzscheforschung, 19 (1), pp. 289-296. Doi : https://doi.org/10.1524/nifo.2012.0019. Brock, E.,
  7. Gödde, G., & Jörg, Z. (2022). Das Leuchten der Morgenröthe. Friedrich Nietzsche und die Kunst zu leben. In E. Brock, G. Gödde, & Z. Jörg (Eds.), Schriften zur Kritischen Lebenskunst. J. B. Metzler.
  8. Gasser, P. (1993). Rhetorische Philosophie: Leseversuche zum metaphorischen Diskurs in Nietzsches “Also sprach Zarathustra”. Bern : Lang.
  9. Georg, J. (2018). “Hat man mich verstanden?” Nietzsche: Philosophieren in Metaphern. Stuttgart: J. B. Metzler.
  10. Heidemann, I. (1962). Nietzsches Kritik der Metaphysik. Kant-Studien, 53 (1-4), pp. 507-543. Doi : https://doi.org/10.1515/kant.1962.53.1-4.507.
  11. Heit, H. (2014). “Ende der Säkularisierung?: Nietzsche und die große Erzählung vom Tod Gottes”. In D. Steffen, & T. Claudia (Eds.), Nietzsches Perspektiven: Denken und Dichten in der Moderne. Berlin, Boston : De Gruyter, pp. 68-84. Doi : https://doi.org/10.1515/ 9783110366556.68
  12. Henke, D. (1981). Gott und Grammatik: Nietzsches Kritik der Religion. Tübingen: Neske. Jensen, A. (2015). Was heisst denken? Orientierung und Perspektive. Nietzscheforschung, 22 (1), pp. 29-42. Doi : https://doi.org/10.1515/nifo-2015-0105.
  13. Jung, C. (2013). Die Sprache im Werk Friedrich Nietzsches: Eine Studie zu ihrer Bedeutung für eine Theologie jenseits von Theologie. Tübingen: Mohr Siebeck.
  14. Kämpfert, M. (1971). Säkularisation und die neue heiligkeit. Religion und religionsbezogene Sprache bei Friedrich Nietzsche. Berlin: Erich Schmidt Verlag.
  15. Kaulhausen, M.-H. (1977). Nietzsches Sprachstil: gedeutet aus seinem Lebensgefühl und Weltverhältnis. München, Oldenbourg : R. Oldenburg Verlag GmbH.
  16. Kebuladze, V., & Lyuty, T. (2016). Okremi kontsepty filosofuvannia Nietzsche [Some concepts of Friedrich Nietzsche’s philosophy]. Filosofska dumka, no. 6, pp. 143-144. URL : http://journal.philosophy.ua/node/6196. [in Ukr.].
  17. Kofman, S. (2014). Nietzsche und die Metapher. Berlin: Wolff Verlag.
  18. Lyuty, T. (2017). Nietzsche. Samoperevershennia [Nietzsche. Self-excellence]. Kyiv: Tempora. [in Ukr.].
  19. Müller, E. (2020). Nietzsche-Lexikon. Paderborn: Wilhelm Fink.
  20. Müller-Lauter, W. (1971). Nietzsche: Seine Philosophie der Gegensätze und die Gegensätze seiner Philosophie. Berlin: de Gruyter.
  21. Montinari, M. (1982). Nietzsche lesen. Berlin, Boston : De Gruyter. Doi : https://doi.org/10.1515/9783110841268.
  22. Mudrakov, V. (2018). Sekuliaryzatsiia yak vtilennia futurolohichnykh idei Nietzsche [Secularisation as an embodiment of Friedrich Nietzsche’s futuristic ideas]. Ukrainske Relihiieznavstvo, no. 84, pp. 43-50. Doi : https://doi.org/10.32420/2017.84.790.
  23. Mudrakov, V. (2018а). Proekt ‘Nadliudyna’Nietzsche yak forma i sposib sekuliaryzovanoi etyky [The project “Übermensch” by Nietzsche as a form and method of secularised ethics]. Ukrainske Relihiieznavstvo, no. 84, pp. 50-58. Doi : https://doi.org/10.32420/ 2017.84.791.
  24. Mudrakov, V., & Stephan, P. (2022). Eine Revolution der Selbstüberwindung: Friedrich Nietzsche und die ukrainische Transformation. Nietzscheforschung, 29 (1), pp. 291-302. Doi : https://doi.org/10.1515/NIFO-2022-017.
  25. Nietzsche, F. (1999). Sämtliche Werke Kritische Studienausgabe (KSA) in 15 Einzelbänden. (G. Colli, & M. Montinari, Eds.) München, Berlin, New York : Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, Walter de Gruyter.
  26. Schubert, C. (2021). Masken denken – in Masken denken. Figur und Fiktion bei Friedrich Nietzsche. Bielefeld: transcript.
  27. Stegmaier, W. (2007). Nach Montinari. Zur Nietzsche-Philologie. Nietzsche-Studien, 36 (1), pp. 93-107. Doi : https://doi.org/10.1515/9783110192827.0.93.
  28. Stegmaier, W. (2010). Die Freisetzung einer Philosophie der Orientierung durch Friedrich Nietzsche. In J. Bromand, & G. Kreis (Eds.), Was sich nicht sagen lässt. Das Nicht Begriffliche in Wissenschaft, Kunst und Religion, Berlin, pp. 355-367.
  29. Stegmaier, W. (2012). Nietzsches Befreiung der Philosophie: Kontextuelle Interpretation des V. Buchs der “Fröhlichen Wissenschaft”. Berlin, Boston: De Gruyter.
  30. Stegmaier, W. (2015). Die Wirklichkeit der Orientierung. Perspektivität und Realität nach Nietzsche und Luhmann. Nietzscheforschung, 22 (1), pp. 93-112. Doi : https://doi.org/10.1515/nifo-2015-0109.
  31. Stegmaier, W. (2018). Der See des Menschen, das Meer des Übermenschen und der Brunnen des Geistes. Fluss und Fassung einer Metapher Friedrich Nietzsches. In C. A. Bertino (Ed.), Europa im Geisterkrieg. Studien zu Nietzsche. Cambridge: Open Book Publishers.
  32. Tebartz-van Elst, A. (1994). Ästhetik der Metapher: zum Streit zwieschen Philosophie und Rhetorik bei Friedrich Nietzsche. Freiburg; München: Karl Albert.
Views: 16 600